Новини 2021

Ольга Трофімцева: Держава має допомагати фермеркам заради розвитку сільських територій

Ольго, у вас великий досвід у політичній сфері та у сфері розвитку підприємництва в Україні. Наскільки складно працювати жінкам у сільському господарстві, які стереотипи найбільш поширені?

Я думаю, жінкою бути непросто у будь-якому бізнесі, а не тільки у сільському господарстві. По-перше, жінки самі до себе більш вимогливі, ніж чоловіки, по-друге, соціум очікує від жінки, що вона буде займатися бізнесом чи працювати на керівній посаді – і все одно виконуватиме роль берегині, мами, дружини, встигаючи все.
 Сільське господарство має свою специфіку, яка пов'язана з певною патріархальністю, і я б сказала, з досить серйозною консервативністю. Це ускладнює жінкам кар’єрний шлях. Зараз ця ситуація змінюється, але все одно залишаються якісь кліше: «Вона хоче займатися фермерством, але аграрка - це чоловіча справа, там же трактори, комбайни, що вона там може?»
Разом з тим, жінок в АПК з'являється все більше, у нас багато і керівниць, і власниць фермерських господарств. Я спілкуюся зараз з молодими фермерками, серед яких багато дівчат, які трохи старші за 20 років, і вони живуть у селі, розвивають свій бізнес і це дуже надихає. Тому процес фемінізації йде попри всі не найсприятливіші для цього умови в Україні.

Де фермеркам шукати нові можливості для розвитку власної справи: у нових продуктах/послугах чи все ж орієнтуватися на експортні ринки?

Щоб вийти на експортні ринки, потрібно почати з чогось меншого. Спочатку варто вивчити внутрішній ринок, усі можливі ніші на ньому. Я завжди раджу тим, хто починає бізнес в аграрному секторі, подумати, для якого саме ринку вони вироблятимуть продукцію і чи є ринок збуту для неї взагалі. Але можливостей дуже багато. Зараз спілкуюсь з молодими фермерками, вони підтверджують ці мої слова і кажуть, що попит на фермерську продукцію є, і він зростає - якщо вона якісна, якщо ви засвідчуєте її безпечність своїм ім'ям, своєю репутацією.
Щодо послуг, то пандемія COVID-19 допомогла з розвитком внутрішнього туризму. Багато хто зараз намагається почати власну справу в цьому сегменті, розвиваючи «зелений» або так званий екотуризм. Це теж перспективна ніша. Тобто, якщо говорити про створення товарів чи послуг, потрібно розуміти, де ти знаходишся, які маєш стартові фінансові, організаційні можливості, скільки у тебе рук і грошей, щоб почати свою справу, і потихеньку, крок за кроком, методом спроб і помилок напрацьовувати свій цінний досвід.

Чи потребують українські підприємниці в селах державної підтримки? Якщо так, то якої саме?

Держава повинна допомагати, зокрема й для того, щоб досягти своїх цілей у розвитку сільських територій, соціальних KPI зі створення робочих місць, щоб молодь не виїжджала з сіл. Для такої такої підтримки є, як мінімум, два очевидні інструменти. Перший - це стартова допомога новоствореному фермерському господарству. Вона може бути невеликою, навіть символічною, але вона важлива. Бо іноді у людей є кілька сотень доларів, і вони починають з нічого, а підтримка держави додасть хоча б якісь гроші до стартового капіталу, аби докупити, наприклад, саджанці чи насіння, які в Україні не дешеві, або молодняк худоби. Тому дуже важливо з боку держави зробити такий жест доброї волі.
Другий інструмент - це довгі дешеві гроші, особливо з огляду на старт ринку землі. Багато фермерів говорять, що у них є бажання розширятись, якщо вони зможуть придбати якісь 5-10 гектар землі, але це теж справа не дешева, особливо для фермерів-початківців. Дрібним агровиробникам складно спілкуватися з банками, адже у них немає успішної кредитної історії. Якби держава дійснозвернула на це увагу, а не тільки компенсувала ставки по кредитах, то фермери могли б залучати фінансування мінімум на 5-7 років й інвестувати у розширення свого бізнесу.

Думаю також, що в агробізнесі доцільно було б запустити програми саме для жінок, щоб допомагати їм поєднувати домашні обов’язки та професійне зростання. Я спілкувалась з молодою фермеркою, яка займається вирощуванням ягід і виховує півторарічного сина. Це справді геройство, і величезний респект таким жінкам. Чим могла б тут бути корисною держава? У селах конче необхідна інфраструктура, хоча б мінімальна, для таких мам – може це утопічно звучить, але всюди мають бути дитячі ясла або садок.
Зараз часто жінки починають свій бізнес без будь-яких фахових знань в аграрній сфері, часто витрачають багато часу на пошук необхідної інформації, тож необхідно дати їм таку інформацію, довідкову та контактну базу, запровадити системні послуги дорадництва та консультування й у такий спосіб заощадити їхній час та гроші,  Соціально відповідальний великий бізнес, зокрема Corteva Agriscience та міжнародні організації, вже залучені у процес підтримки жінок, а Програма TalentA вже стала реальною можливістю для багатьох фермерок отримати нові знання, партнерів та фінансування для своїх проєктів. Таких ініціатив у країні має бути більше!
Made on
Tilda