Тетяна Страмнова – мама двох особливих діток та власниця козиної ферми. Коли одного разу шкільна вчителька сказала, що завдяки взаємодії з тваринами її діти розвиваються краще за інших вихованців, жінка задумалася про створення контактної ферми для дітей з аутизмом. Мотивації додала підтримка інших батьків.

«Вони підходили до мене й казали: «Ми боїмося за майбутнє наших дітей. Твої знають, як виростити, вигодувати тваринку, як продати продукт. А наші діти що?» Тоді я й вирішила започаткувати майстер-класи з сироваріння для дітей. До того ж, викладачі переконали, що взаємодія з тваринами важлива для розвитку таких діток, бо так вони краще засвоюють матеріал і поліпшують навички дрібної моторики», - каже Тетяна.

Окрім цього, у разі успішного розвитку ферма матиме змогу забезпечити цих дітей у майбутньому робочими місцями.

Свій шлях в агробізнесі Тетяна почала ще в Донецьку 12 років тому завдяки дітям. Перед цим її життя ніяк не було пов'язано із сільським господарством. Операторка електронно-обчислюваних машин за фахом закінчила бухгалтерські курси та працювала художницею-дизайнеркою. Але народження доньки підштовхнуло жінку до розведення птахів, аби годувати дитину завжди свіжим та натуральним м'ясом. Особливості здоров'я змусили завести цесарок, а згодом перепілок, адже їхнє м'ясо та яйця вважаються найбільш корисними. Так Тетяна стала власницею перепелиної ферми.

З початком війни на Донбасі жінка вимушено переїхала в село Музиківка Херсонської області, де спочатку намагалася відновити пташиний бізнес, але згодом почала розводити кіз. Спочатку в неї було лише дві кози та козел, але із часом стадо розросталося, й тепер Тетяна – власниця 25 голів. Коли утворився надлишок молока, жінка вирішила варити сири. За словами Тетяни, велику підтримку надає місцева громада, а от близькі жінки спочатку не розуміли її намірів та вважали, що варто сидіти вдома й займатися дітьми. Однак наперекір усім вона досягла мети.

«Я чула, що «бізнес – не жіноча справа», «в мене нічого не вийде» і «я не потяну таке господарство». Однак мене це навпаки загартувало та мотивувало. Як це в мене не вийде? Усе вийде. Потім сторонні люди їм казали, яка я молодець, що не зламалася, й вони змирилися. Особливої похвали я не чую, але тепер у разі потреби можу розраховувати на їхню допомогу», - ділиться Тетяна.

Жінка вже домовилась із фахівцями школи, де навчаються її діти, про проведення занять на фермі. Тетяна буде вчити вихованців сироварінню, поведінці з тваринами та нюансами догляду за ними, а педагоги слідувати шкільній програмі, але із залученням до процесу тварин. Підприємниця каже, надалі її ферма буде доступна для всіх охочих.

За словами жінки, усі заняття з особливими дітками на фермі будуть безплатними, а заробіток надходитиме з продажу сирів та комерційних екскурсій.

Для реалізації ідеї контактної ферми, Тетяна Страмнова подалася на освітню грантову програму «TalentA» ініційованою компанією Corteva Agriscience за підтримки Фонду народонаселення ООН і стала її фіналісткою.

«Чесно, спочатку мою увагу привернули грантові суми, однак упродовж навчання я зрозуміла, що отримані знання та досвід є безцінними. Під час курсів я одразу вносила зміни в проєкт та втілювала ідеї у життя. Так, мені, нарешті, вдалося вийти на ринок для збуту продукції», - розповідає Тетяна.

За словами фермерки, найбільш корисною стала лекція з «Дизайн-мислення» - як правильно шукати підхід до споживача, позиціонувати свій продукт, робити опитування та знайти свою нішу в цьому бізнесі. Тетяна розповідає, спочатку не могла зрозуміти, нащо їй розробляти портрет персони, адже вона сама – мама дітей із діагнозом «аутизм» і розуміє всі нюанси. Однак після проведення опитування серед батьків, здивувалась, скількох помилок припустилася, не враховуючи можливості та здібності інших дітей.

Окрім цього, Тетяна розповідає, що ментори допомогли переосмислити пріоритети та повірити в себе.

«Спершу мій фокус був на бізнесі, заробітку та розвитку сироварні. Робота з дітьми з аутизмом була другорядною, - каже Страмнова. - Але під час навчання, написання грантового проєкту, я настільки захопилася ідеєю, у мене з'явилася певна місія. Якщо раніше я боялася, думала, що в мене не вийде або ж мене не так сприймуть із цією ідеєю, то після спілкування з менторами та батьками діток усі сумніви розвіялися. Я переконалась, контактна ферма - це те, що нам конче потрібно. Те, чого дуже не вистачає таким дітям і їхнім мамам».

З огляду на свій досвід в агробізнесі Тетяна бажає всім жінкам рішучості та віри у власні сили.

«На початку мені було дуже складно, найближчі люди відмовляли від власної справи. Але це не має зупиняти. Бізнес – не лише для чоловіків. Рухайтесь уперед наперекір та на зло всім. Як-то кажуть, лежачого хліба ніде нема. Пороби до поту, то й поїси», - радить фермерка.